Судимість - це специфічне (особливе) правове становище особи, яка засудженаобвинувальнимвироком суду за вчинення злочину до конкретноїмірипокарання і зазнаєнесприятливих правових наслідків.

Згідно з частиноюпершою статті 88 Кримінального кодексу України, особа визнається такою, що має судимість, з дня набраннязаконноїсилиобвинувальнимвироком і до погашення або зняття судимості.

Всі наслідки, до яких призводить судимість, прийнято поділяти на кримінально-правові тазагальноправові.

Фото без опису

Кримінально-правовиминаслідкамисудимості є те, що судимість:

  • можевиступати як кваліфікуючаознака при вчиненні нового кримінального правопорушення. Кримінальний кодекс кваліфікуюче значення надає судимості лише за тотожні чи одноріднікримінальні правопорушення. (наприклад, ч. 3 ст. 212 ККУ) Кваліфікуюче значення судимість має і в тому випадку, коли закон передбачає посиленнявідповідальності за вчинення кримінального правопорушення повторно, оскількиповторністьохоплює собою судимість. Закон визнаєсудимістьрізновидомповторності (ч. 4 ст. 32 ККУ). Якщо судимість прямо не передбачена законом як кваліфікуючаознака, вона при кваліфікації вчиненого не враховується;
  • враховується при визнанні рецидиву кримінального правопорушення (ст. 34 ККУ);
  • є перепоною для звільнення від кримінальноївідповідальності у зв’язку з дійовимкаяттям (ст. 45 ККУ), примиренням винного з потерпілим (ст. 46 ККУ), передачею особи на поруки (ст. 47 ККУ), зміною обстановки (ст. 48 ККУ);
  • враховується при визначенні того, чи є перериванняперебігу строків давностіпритягнення до кримінальноївідповідальності (ч. 3 ст. 49 ККУ);
  • враховується для вибору окремих видівпокарання (ч. 2 ст. 62 ККУ), а протягом строку відбування певних покарань створює підстави для застосування спеціальнихобмежень щодо засуджених (ч. 2 ст. 58 ККУ);
  • як одна із ознак, що характеризують особу винного, враховується відповідно до загальних засад призначення покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 ККУ), а також у разі звільнення від покарання через хворобу (ч. 2 ст. 84 ККУ);
  • виступає як обставина, яка обтяжуєпокарання за кримінальне правопорушення, вчинені повторно та у випадку рецидиву кримінального правопорушення (п. 1 ч.1 ст. 67 ККУ). Судимість може не враховуватися як обставина, що обтяжуєпокарання, з підстав, вказаних у ч. ч. 2 і 4 ст. 67 ККУ;
  • зазагальним правилом, є підставою для відмови в призначенні більш м’якогопокарання, ніж передбачено законом (ст. 69 ККУ) та відмови у застосуванніположень про обмеженняпокарання за наявності обставин, що пом’якшуютьпокарання (ст. 69–1 ККУ);
  • може бути підставою для відмови у звільненні від відбуванняпокарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 ККУ);
  • закримінальне правопорушення проти миру та безпекилюдства, передбачені ст. ст. 437–439 ККУ та ч. 1 ст. 442 ККУ, є підставою для незастосуваннядавності виконання обвинувальноговироку (ч. 6 ст. 80 ККУ);
  • враховується при визначенні обов’язкової частини покарання, яка фактично повинна бути відбута у разі умовно-достроковогозвільнення від відбуванняпокарання (п. 2 ч. 3 ст. 81, п. 2 ч. 3 ст. 107 ККУ), а також при замініневідбутої частини покарання більш м’яким (п.2 ч. 4 ст. 82 ККУ).

Загальноправові наслідки судимостіполягають у різноманітнихобмеженнях, що встановлюються законом щодо осіб, які мають непогашену або не знятусудимість. Це зокрема:

  • заборона приймати на певні посади. В одних випадках така заборона встановленабезвідносно до виду злочину, за який є судимість, в інших – береться до увагисудимість лише за умиснийзлочин чи певний вид злочинів. Так, особи, які мають не зняту чи непогашенусудимість, не можуть обіймати посаду прокурора або слідчогопрокуратури, судді, бути народнимизасідателями, адвокатами, нотаріусами. Згідно ст.76 Конституції України не може бути обраним до ВРУ громадянин, який має судимість за вчинення умисногокримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.
  • обмеження у здійсненніпідприємницької діяльності. Особи, яким суд заборонив займатисяпевною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідної діяльності до закінчення строку, встановленого вироком суду;
  • обмеження у допуску до державної таємниці (за наявності судимості за тяжкий злочин), що є умовоюобіймання певних посад;
  • обмеження у виїзді за кордон громадянина України й обмеження у прийнятті до громадянства України (щодо особи, засудженої в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого кримінального правопорушення);
  • збільшеннямінімальногорозмірузастави як запобіжного заходу;
  • обмеження, пов’язані із застосуванням адміністративного нагляду;
  • позбавлення права на отримання певних пільг. Так, у випадку засудження за вчинення злочинуприпиняютьсявиплати державному службовцю, передбачені чинним законодавством;
  • обмеження у застосуванніамністії (амністія не застосовується, зокрема, до осіб, які: мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів; засуджені за бандитизм, умисне вбивство за обтяжуючих обставин, деякі інші злочини);
  • заборона призову на строкову військову службу в мирний час (щодо осіб, яка відбуваєпокарання у видіобмеження волі за вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень).

Як видно з вказанихвидів, наслідки судимостінадзвичайноширокі, тому з особливою обережністюпотрібнопідходити до вказівки в офіційних документах на наявність чи відсутність судимості у певної особи. Одним із аспектів практичного застосування інституту судимості в Україні, що потребує уточнення, є вказівка в кримінально-процесуальних документах на наявність чи відсутність судимості у певної особи у випадку, коли вона знята чи погашена.

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61,м.Новий Буг вул..Гагаріна 7 тел.9-18-69

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Знайти найближчий місцевий центр або бюро правової допомоги можна на мапі або у перелікуцентрів.

Ще більше консультаційна інформаційному ресурсіWikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.