Сказ  — це гостре інфекційне захворювання, яке спричинюється вірусом і уражає ЦНС. Ще стародавні лікарі Сходу за 3000 років до нашої ери описали захворювання, Збудником сказу є великий вірус (діаметр100—150мкм).

  Будь-яка теплокровна тварина може захворіти на сказ і заразити людину. Не можна назвати сказ поширеним захворюванням, воно виникає спонтанно в будь-якій точці землі. Буває, що це пояснюється зростанням популяції якої-небудь тварини - носія сказу. Особливо небезпечні хворі вовки та лисиці, спалах хвороби серед яких може легко перекинутися на людей.

Людина заражується сказом частіше від собак та котів. Вірус проникає в організм людини у разі попадання слини і сечі хворих на сказ тварин під час укушення, лизання, дряпання. Тварини заразні ще в  період від потрапляння збудника в організм до прояви клінічних ознак (симптомів). З рани збудник проникає в центральну нервову систему. Що ближче до голови місце проникнення віруса, то воно небезпечніше. Особливо небезпечні укуси в голову і шию.

Діагноз сказу ставлять на підставі даних анамнезу і клініки. Швидкого серологічного тесту для виявлення сказу немає.

Успішної терапії сказу не розроблено. Тому відразу після нанесення твариною покусів царапин ослюнення на тіло людини конче потрібні первинна хірургічна обробка рани та негайно звертатись до медичний заклад.

Прогноз у разі нелікованого сказу безнадійний. Всі хворі, як правило, помирають.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з'являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин.

 Головною ознакою захворювання свійських тварин є зміна поведінки, тварини не впізнають господарів, бояться води, вітру, різких звуків, відмовляються від їжі, у них спостерігається відвисання нижньої щелепи, слюнотеча, відвисання вуха.

В Баштанському районі на протязі 2014-23 років зафіксовані випадки захворювання тварин на сказ.  Наразі район є неблагополучним по сказу.

   Однією з причин розповсюдження захворювання є слабка робота мисливських організацій району по врегулюванню чисельності популяції червоної лисиці на територіях мисливських угідь.       

 У разі спалаху сказу населені пункти, території визнають неблагополучними й здійснюють заходи згідно з діючою інструкцією.

 При підозрі на захворювання тварини на сказ,  незалежно від типу ведення господарства та форми власності, господарі зобов'язані негайно повідомити про виниклу підозру ветеринарну службу району.

 З метою попередження сказу ветеринарною службою району проводяться  профілактична вакцинація свійських тварин.

 При проведенні планових протиепізоотичних міроприємств  незалежно від типу ведення господарства та форми власності господарі зобов'язані надати всіх тварин для проведення обробок згідно Закону України «Про ветеринарну медицину». Власники тварин, які відмовляються від профілактичних щеплень тварин, будуть притягатись до адміністративної відповідальності за невиконання вимог статті 107 КУпАП, статті 37 Закону України «Про ветеринарну медицину», пункту 5 «Інструкції про заходи щодо профілактики та боротьби зі сказом тварин» у вигляді штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 170 грн), на посадових осіб - у розмірі від дев'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.