Африканська чума свиней (АЧС) – вірусне захворювання, яке відноситься до транскордонних, особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин і являється великою загрозою не тільки свинарству неблагополучних регіонів, а й сільському господарству та економіці всієї України.

Особливо небезпечним захворюванням африканську чуму робить його високопатогенний, надзвичайно стійкий у навколишньому середовищі, вірус, різноманітні шляхи його передачі, відсутність вакцини, а також наявність постійного резервуару вірусу в дикій фауні – диких кабанів. Вірус АЧС в інфікованому гною зберігається до 3 міс, у ґрунті – 4 міс, у трупах – 2,5 міс, в свинарниках – до 3 тижнів, у копчених м’ясопродуктах – 5 – 6 міс,  замороженому м’ясі – до 3 років.

Джерелом збудника інфекції являються хворі та перехворілі на АЧС дикі та домашні свині. З організму інфікованих свиней вірус АЧС виділяється з усіма секретами та екскретами: слиною, сечею, калом, спермою, витіканнями з очей та носової порожнини.

Факторами передачі збудника можуть стати різні об’єкти зовнішнього середовища – корми, вода, гній, підстилка, предмети догляду за тваринами, одяг обслуговуючого персоналу, транспорт, що були контаміновані вірусом, а також трупи загиблих від чуми свиней. Особливо небезпечними є інфіковані продукти харчування, боєнські та кухонні відходи, які неодноразово викликали спалахи АЧС у різних країнах.

Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, гризуни, комахи, не чутливі до нього дикі та свійські тварини, а також люди, що знаходились в епізоотичному осередку.

Зараження відбувається при прямому контакті здорових свиней з інфікованими, а також аліментарним, аерогенним шляхом, через ушкоджену шкіру та кон’юнктиву очей.

Найчастіше доводиться мати справу з гострим перебігом хвороби, який характеризується наступними симптомами: температура підвищується до 42 градусів і на такому рівні утримується аж до загибелі тварини; відзначається залежування, пригнічення, відсутність інтересу до корму, переривчастий подих, іноді з кашлем, хиткість при русі. На шкірі з’являються множинні крововиливи і фіолетово-червоні плями, які при натисканні не бліднуть. У деяких тварин можливий розлад травлення у формі запору або проносу з кров’ю, носові кровотечі, кон’юнктивіт, конвульсії і паралічі.

Засобів специфічної імунопрофілактики хвороби не розроблено. Спроби отримати вакцини виявилися безрезультатними. Лікування хворих свиней заборонено.

Економічні збитки, заподіювані захворюванням, надзвичайно великі внаслідок майже 100 % загибелі захворілих тварин, вимушеного знищення всіх свиней в епізоотичному осередку й на загрозливій зоні,  витрат на проведення довготривалих карантинно-обмежувальних та ветеринарно-санітарних заходів в неблагополучному пункті, а також вразі потрапляння свиногосподарств в неблагополучний осередок та зону захисту втрати робочих місць.

Усвідомлюючи ризики та з метою запобігання поширення вірусу африканської чуми свиней на території області рекомендуємо:

  1. Утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх контакту з іншими тваринами, сторонніми людьми.

  2. Не допускати відвідування ферм, тваринницьких приміщень сторонніми особами.

  3. Проводити щоденний клінічний огляд всіх свиней з метою виявлення можливого захворювання.

  4. При обслуговуванні свиней використовувати лише окремий одяг, взуття та інвентар.

  5. Не купувати поросят і продукти тваринного походження від забою свиней на стихійних ринках та в інших неустановлених місцях.

  6. Не проводити подвірний забій та реалізацію свинини без попереднього ветеринарно огляду та ветеринарно – санітарної експертизи м’яса та продуктів забою фахівцями державної ветеринарної служби.

  7. Не переробляти м’ясо загиблих та вимушено забитих тварин – це заборонено і може призвести до подальшого поширення хвороби.

  8. Не використовувати харчові та боєнські відходи тваринного походження для годівлі свиней.

  9. Не викидати трупи свиней та невикористані харчові відходи тваринного походження на сміттєзвалища, за межі населених пунктів, в місцях відпочинку, на узбіччях доріг, біля водоймищ, в лісових насадженнях тощо.

  10. При виявленні клінічних ознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання, та/або при загибелі свиней негайно повідомляти спеціалістів найближчої державної установи ветеринарної медицини.

  11.