Фото без опису

На жаль, смерть — дуже часта гостя у сьогоднішніх реаліях нашої країни. Біль від її приходу встигли відчути на собі як маленькі, так і дорослі українці. Ось і нашу сім'ю вона застала підло, жорстоко, вдарила по самому дорогому...Війна забрала мою рідну кровиночку, дорогого братика Олександра.
Навіть якщо людина дає всьому раду у зовнішньому світі, то у внутрішньому після втрати близької людини утворюється прірва. Саме тому важливо, щоб біля тебе були поруч: вислухали, допомогли прожити та виплакати все наболіле. Тому я дякую, хто в ці трагічні дні був з моєю родиною, підтримав мене морально, матеріально, це: побратимам Сашка, щирим і вірним друзям, однокласникам, Новобузькій міській раді в особі міського голови, своїм співробітникам, КП "Добробут", Софіївський громаді. Всім-всім Новобужанам, хто прийшов віддати шану і провів в останню путь Воїна-Захисника. Хоч це і крилаті слова, але бажаю всім, щоб смерть ніколи не заходила у ваші домівки. Хай  вас всіх оберігає Бог!

Миру вам! Якнайскорішого завершення війни, Перемоги нам всім.!

З повагою та найщирішими словами подяки  сім'я Сябренко Ірини Василівни