Зимовий період 2020 року характеризувався аномально високими температурами, відсутністю снігового покриву та тривалих морозів.

Середня місячна температура січня була на 4,2-5,5?С вище норми та становила 0,5-1,7°С, максимальна температура повітря підвищувалася до 8-11?С. Середня місячна кількість опадів склала лише 43-63% від норми (15-23 мм).

В лютому спостерігалася нестійка аномально тепла погода. Середня місячна температура була на 5-6°С вище норми та становила 2,4-3,7?С тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 8-11°С морозу, а максимальна підвищувалася до 14-17°С тепла. Середня місячна кількість опадів за лютий становила 42-58 мм (102-193% норми).

 

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Протягом ранньовесняного період загрозу посівам озимих зернових культур становитиме комплекс шкідливих організмів: хлібна жужелиця, злакові мухи, хлібні блішки, озима совка та мишоподібні гризуни, серед хвороб – борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріозні плямистості.

За даними грунтових обстежень хлібною жужелицею заселено 20-25% посівів озимих зернових культур. Найбільший зимуючий запас шкідників зберігається у Вітовському, Миколаївському, Новоодеському та Очаківському районах, де їх чисельність складає 0,7-1,2 екз./м². Відновлення живлення фітофага відбуватиметься за підвищення середньо-добових температур до +8+10°С.  Найбільш активний період шкодочинності жужелиці очікується протягом ІІ декади березня – І декади квітня .                                                                                           

 Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів личинками шкідника є проведення обстежень, зокрема по стерньових попередниках. При локальному розповсюдженні шкідника обробляють осередки пошкодження з охопленням 10-15 метрової зони навкруги них, за дифузного розселення – обробляється вся площа.       

В квітні можлива осередкова шкідливість злакових мух (гесенська, пшенична, шведська). З підвищенням температури відбуватиметься заляльковування личинок, після чого розпочнеться виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. В поточному році можливий більш ранній виліт – ІІІ декада березня. Через 5-10 днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини. Основну увагу необхідно звернути  на ярі зернові в період сходів, де можливе формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Сприятимуть розвитку мух тепла та суха погода.

З підвищенням  температурного режиму, прогнозовано в ІІІ декаді березня - І декаді квітня, посіви почнуть заселятися хлібними п’явицями та хлібними  блішками. В осередках високої чисельності шкідників можливі значні пошкодження рослин. Характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині. Блішки зіскоблюють м’якоть з верхньої сторони листка, внаслідок чого пошкоджені ділянки мають вигляд вузьких продовгуватих смужок і плям, розкиданих по всьому листку.

У ранньовесняний період можлива осередкова шкодочинність озимої совки та інших видів підгризаючих совок. При прогріванні грунту на глибині 20 см до 10°С, гусениці підніматимуться у поверхневі шари грунту, їх живлення прогнозовано триватиме до ІІ декади квітня, після чого відбуватиметься заляльковування. 

Погодні умови осінньо-зимового періоду 2019-2020 років сприяли накопиченню та збереженню значного зимуючого запасу основних збудників хвороб. 

Інфекційний запас борошнистої роси зберігається на 10-20% площ та 2-5% рослин пшениці. Зараження рослин відбуватиметься при зростанні температурного режиму до +3-5°С. За оптимальних умов: +14+17°С та 90-100% вологості повітря, інкубаційний період в середньому триватиме 4-5 днів. Першочергово уражуватимуться загущені посіви та посіви на підвищеному азотному фоні.

З підвищенням температурного режиму на посівах озимого ячменю продовжиться розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей, запас інфекції яких зберігається на 20-30% площ. Сприятимуть поширенню хвороби помірні температури (+18+20°С) та підвищена вологість повітря. Першочерговими заходами для обмеження шкодочинності гельмінтоспоріозів є проведення профілактичних фунгіцидних обробок у фазу весняного кущення.

Інфекційний запас септоріозу зберігається на 10-30% площ та 2-3% рослин озимої пшениці. Проростання спор збудника септоріозу відбувається за 100% відносної вологості та температури +4°С (оптимум +20+24°С). Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів. Особливо сильний розвиток хвороби відбуватиметься за частих дощів при оптимальних температурах і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є уражене листя, рослинні залишки, додатково – дикоростучі злакові трави.

 

ОЗИМИЙ РІПАК

  На посівах озимого ріпаку шкодитиме ріпаковий пильщик. Живлення шкідника прогнозовано триватиме впродовж ІІ декади березня - І декади квітня. Літнє покоління пильщика також шкодитиме на дозріваючих посівах ріпаку та гірчиці.

В поточному році відмічений аномально ранній, на 2-3 тижні раніше багаторічних значень вихід капустяного стеблового прихованохоботника. З підвищенням температурного режиму (прогнозовано початок І декади березня) відбуватиметься активне заселення посівів зазначеним та іншими видами прихованохоботників.

З  І декади квітня посіви заселятиме цілий комплекс шкідників – квіткоїди, листоїди, клопи, тощо.

  За відновлення вегетації відбуватиметься зараження рослини ріпаку фомозом, переноспорозом, борошнистою росою, іншими збудниками хвороб. Інтенсивність ураження наростатиме по мірі зростання температури повітря, сприятиме розвитку збудників наявність вологи.

 

МИШОПОДІБНІ ГРИЗУНИ

За сприятливих погодних умов, зокрема відсутності значних опадів і сильних перепадів температур, в осередках поширення та на ділянках суміжних з лісосмугами, можливе наростання чисельності мишоподібних гризунів.

Для попередження пошкодження посівів, потрібно продовжити моніторинг та за необхідності провести захисні обробки дозволеними препаратами.

 

В. о. начальника Головного управління

Держпродспоживслужби в Миколаївській області                Олег КАЛНАУС

Шаповалов  (0512) 58-25-63

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо захисту озимих культур від шкідливих організмів

у ранньовесняний період в Миколаївській області

 

Феноло-гічний строк

Мета і умови проведення заходу

Зміст заходу

Назва діючої речовини препарату*

Озимі зернові

Фаза вес-няного кущіння

 

Проти бур’янів,

кореневих гнилей, борошнистої роси, іржі, інших хвороб, злакових мух та для підвищення стійкості рослин

Ранньовесняне боронування посівів впоперек рядків, прикореневе підживлення азотними та іншими добривами з додаванням мікроелементів

 

Захист посівів від бур’янів, в першу чергу на зріджених посівах

Обприскування посівів одним із препаратів.

Для комплексного контролю за різновидовим складом бур’янів доцільним є застосування бакових сумішей.

Гербіциди використовуються відповідно до регламентів застосування

Амідосульфурон, 750 г/кгБентазон, 480 г/л;

Трибенурон-метил, 750 г/кг**;

2,4-Д, 344 г/л + дикамба, 120 г/л;

2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 850 г/л; Просульфурон, 750 г/кг**;

Метсульфурон-метил, 600 г/кг

 

Вразі перевищення чисельності личинок хлібного туруна              понад 2-3 екз./м².

Гусениць озимої та інших видів совок  - при чисельності понад 2-3 екз./м²

Обприскування одним з препаратів, або застосування бакової суміші інсектициду з додаванням  гербіцидів

Альфа-циперметрин,      100 г/л;

Хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л; Хлорпірифос, 480 г/л;

Диметоат, 400 г/л

Захист посівів від борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу та інших хвороб

Обприскування посівів окремо фунгіцидами або при необхідності в суміші з іншими засобами захисту рослин при їх сумісності

Карбендазим, 500 г/л;

Флутріафол, 250 г/л;

Флутріафол, 117,5г/л + карбендазим, 250 г/л;

Епоксиконазол, 187 г/л + тіофанатметил, 310 г/л;

Тебуконазол, 167 г/л +        тріадименол, 43 г/л +  спіроксамін, 250 г/л

Озимий ріпак

Віднов-лення вегетації

Проти бур’янів, хвороб. Для підвищення стійкості рослин

Розпушування міжрядь. Боронування, підживлення азотними добривами

 

Утворен-ня розетки

Ріпаковий пильщик, прихованохоботник

Економічний поріг шкодочиності (ЕПШ) – 2 екз./м²

Обприскування інсектицидами

Диметоат, 400 г/л +          гамма-цигалотрин, 4 г/л;

Хлорпірифос, 500г/л + циперметрин, 50 г/л;

Зета-циперметрин, 100 г/л

Переноспороз, фомоз, та інші хвороби

Обробка фунгіцидами

(за перших ознак хвороби)

Метаксил-М, 40 г/кг +      манкоцеб, 640 г/кг,

Тебуконазол, 250 г/л

Початок бутоні-зації

Клопи, листоїди, квіткоїди, совки, прихованохобот-ники

ЕПШ – 2-3 екз./м²

Обприскування інсектицидами

 

Альфа-циперметрин, 100 г/л,

Дельтаметрин, 250 г/кг

 

* - використовуються зазначені або інші діючі речовини згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до застосування в Україні», з дотриманням регламентів застосування та правил техніки безпеки;

**- можна використовувати від фази 2-3 листків.