СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ №2

щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області від 26.02.2020 року

 

Проведеним моніторингом встановлено, що на посівах озимого ріпаку відмічений аномально ранній, на 2-3 тижні раніше багаторічних значень, вихід  капустяного стеблового прихованохоботника.

З підвищенням температурного режиму (прогнозовано початок І декади березня) відбуватиметься активне заселення посівів зазначеним та іншими видами прихованохоботників.

 

 Фото без описуДОВІДКОВО: капустяний стебловий прихованохоботник (Ceuthorrhynchus quadridens) – жук довжиною 2,4-3,2 мм, чорного кольору. Жуки живляться частіше всього тканинами черешків і товстими жилками, розташованими на нижній стороні листової пластини. Шкідник спочатку прогризає тонку шкірку рослини, а потім виїдає неглибокі порожнини, навколо яких з часом утворюються специфічні здуття.

Фото без описуПісля додаткового живлення та спарювання, самиці відкладають яйця  безпосередньо в середню жилку листа, або в нижню частину черешка чи стебла. Максимальна плодючість однієї самки становить 280 яєць. Відродження личинок, залежно від температурних умов, відбувається через 5-12 днів. Личинки в середині рослини розвиваються 3-5 тижнів. Молоді жуки зазвичай з'являються у другій половині літа. За рік розвивається одне покоління шкідника.

Пошкодженні шкідником рослини відрізняються раннім дозріванням і наявністю недорозвинених і дрібних насіння. Всихання пошкоджених стебел призводить до зламу рослини в районі кореневої шийки і передчасного опадання насіння. Часто спостерігається загнивання рослин, пов’язане з потраплянням хвороботворних мікроорганізмів.

Для сигналізації появи та обліку стеблового капустяного прихованохоботника, як правило, використовують жовті чашки-пастки, які розміщують на відстані 15-30 м від краю поля. Пастка повинна розміщуватись на 15-20 см вище рівня рослин та повинна бути наповнена на 1/3 водою з додаванням будь-якого миючого засобу для кращого змочування комах.

 

З підвищенням температурного режиму також очікується відновлення живлення гусениць ріпакового пильщика.

 

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ

Для недопущення пошкодження посівів озимого ріпаку зазначеними та іншими видами шкідників, рекомендовано встановити постійний моніторинг за посівами та за необхідності організувати проведення захисних заходів.

Економічний поріг шкодочинності: ріпаковий пильщик, стебловий прихованохоботник – 2-3 екз./м². При обліку за допомогою чашок-пасток: попадання за добу 3-4 особин прихованохоботника чи 10 екземпляр за 3 дні.

Захисні обробки проводять інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Обробки слід проводити при встановленні оптимального температурного режиму для застосування препаратів. Рекомендовані препарати на основі таких діючих речовин: Хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л; Хлорпірифос, 480 г/л; Диметоат, 400 г/л, Альфа-циперметрин, 100 г/л, або інші дозволені до використання.

         Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами                         ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

В. о. начальника Головного управління

Держпродспоживслужби в Миколаївській області                 Олег КАЛНАУС